?

Log in

No account? Create an account
lamp
닝겐 nin_gen
Previous Entry Share Next Entry
Корсунь-Шевченківський заповідник
Основною метою приїзду до Корсунь-Шевченківського було не скільки огляд самого міста, в якому особливо нема на що дивитись, скільки оглянути один з найкрасивіших і найкраще збережених палацових комплексів України, який належав роду Лопухіних-Демидових. Палацовий ансамбль у Корсуні започаткований князем С. Понятовським як літня заміська резиденція у 1782 році. Будівничими виступили архітектори Ж.А. Мюнц та Я.Д. Ліндсей. Ансамбль розташовано на трьох гранітних островах р. Рось. Головний палац розташований на Князівському острові.




Оглянувши місто і спустившись від палацу культури вулицею Шевченка я вийшов до річки Рось, що славиться своїми гранітними берегами, які можна побачити і в Богуславі, і в Білій Церкві, і у Володарці.

Саме тут, біля автомобільного мосту, улюблене місце відпочинку городян. На північ від мосту гранітні брили низькі, а вода спокійніша, тому купаються тут переважно батьки з дітьми та літні люди.
IMG_1147.jpg

На південь від мосту гранітні брили вищі, а вода бурхливіша, через що ця місцевість прозвана Шумки. Відчайдухи навіть стрибають з деяких брил, що небезпечно, адже дно мілке і всіяне камінням, тому треба точно знати куди стрибати.
IMG_1149.jpg

Одразу за мостом розкривається невелика площа, найпомітнішим об’єктом на якій є ворота, стилізовані під середньовічну фортечну браму. Це головний вхід на територію палацового комплексу Лопухіних, а нині історико-культурного заповідника.
IMG_1158.jpg

Праворуч від брами стоїть ще один пам’ятник Шевченку, тобто вже третій у місті. Але на відміну від попередніх, цей — повнофігурний.


За Шевченком бачимо великий палац, який насправді не палац, а лише флігель, збудований у 1783 році.
Нині тут знаходиться картина галерея, яку я не відвідував.
IMG_1154.jpg

Романтичні вежі на мурах комплексу.
IMG_1157.jpg

Скелі стирчать не лише з води, але й на поверхні. В одному з таких скелястих валунів у 1992-1993 роках створили барельєф-триптих із портретними зображеннями Тараса Шевченка, уродженця Корсуньщини кобзаря О. Чуприни та козака на відзначення 500-ліття українського козацтва.
IMG_1246.jpg

Трохи осторонь ще є барельєфне зображення тризубу з луком і підписом «Невмируща історія». Звісно, до скельних зображень десь в середній Азії не дотягує, але за відсутністю іншого і це цікаво.
IMG_1247.jpg

Біля скелі з барельєфами підноситься будинок над Россю, що призначався для когось із обслуги палацу.


Біля головного входу схема заповідника, орієнтована на південь. З неї видно, що палацовий комплекс, займає лише незначну частину заповідника, решта це великий ландшафтний парк, закладений ще за Понятовського.


Проходимо через стрілчасту арку.
IMG_1161.jpg

Вигляд брами з іншого боку.
IMG_1162.jpg

Перший об’єкт це пам’ятний знак на честь привітальної телеграми Леніну від 7-го з’їзду рад Шевченківщини 1923 року. Схожий пам’ятний знак телеграмі я бачив у сусідньому Каневі.
IMG_1163.jpg

Перші будівлі палацового комплексу: каретна і манеж, які зараз перебувають не в найкращому стані і ніяк не використовуються.
IMG_1190.jpg

IMG_1192.jpg

Не всі об’єкти палацового комплексу дійшли до наших днів. Раніше існувала ордерна галерея, що з’єднувала флігель із палацом.
IMG_1166.jpg

Від неї залишились лише підмурки, які можна розгледіти крізь склом під навісом.


Торець флігеля. Це його другий поверх і один із входів до художньої галереї.
IMG_1168.jpg

Ця вежка позначена на схемі як православна капличка, але я не розумію, як вона тут може розміститися.
До речі, дерев’яні деталі тут очевидно оригінальні і непогано збереглися.
IMG_1172.jpg IMG_1171.jpg

Найкраще і найефектніше виглядає центральна споруда комплексу — палац.
IMG_1165.jpg

В його архітектурі переплелися елементи ґотики, мавританського та неоросійського стилю.
IMG_1173.jpg

IMG_1174.jpg

IMG_1175.jpg

IMG_1178.jpg

Навпроти палацу розмішено експозицію рухомої військової техніки зразка 1943 року.
IMG_1180.jpg

Середній танк Т-34-76
IMG_1181.jpg

Вантажівка ГАЗ-АА, або «полу́торка»
IMG_1185.jpg

Бронетранспортер БТР-40
IMG_1187.jpg

Самохідно-артилерійська установка СУ-76.
IMG_1188.jpg

А от що це за літак я не подивився, на жаль.
IMG_1186.jpg

За виставкою техніки стежка виводить до пішохідного мосту через один із рукавів Росі на іншій острів, який своєї назви не має.
IMG_1237.jpg

Тут теж люблять купатися і рибалити. Але тут немає такої течії, як біля автомобільного мосту, тому місцями вода поросла ряскою.
IMG_1234.jpg

Цей острів, на відміну від Князівського, має інший рельєф. Добре видно гору Янталку, яка отримала назву від імен Яна і Наталки.
IMG_1238.jpg

Хто такі ці Ян і Наталка? За переказами, це були закохані: парубок-поляк з багатого католицького роду та дівчина з православної бідної української родини. Їхні батьки були проти шлюбу, тому Ян і Наталка піднялись на високу кручу над Россю і, взявшись за руки, кинулись вниз на гранітні скелі. На їх честь названо гору і встановлено скульптуру з водограєм.
IMG_1199.jpg

Взагалі сам парк справляє досить приємне враження: нема сміття, лавки та ліхтарі цілі.
IMG_1203.jpg

Табличка на алеї, що сповіщає, що під час подорожі влітку 1859 року Тарас Григорович Шевченко востаннє відвідав Корсунь. У тінистих алеях він малював і писав вірші.
IMG_1204.jpg

Старий каштан, під яким можливо сидів Шевченко і написав свій вірш «І Архімед, і Галілей».
IMG_1206.jpg

Біля каштану встановлено пам’ятний знак з барельєфами, на якому вписано останню строфу вірша «І Архімед, і Галілей»:
І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі.

IMG_1208.jpg

На барельєфах зображено: кобзаря та його слухачів,
IMG_1210.jpg

Повсталих козаків чи Гайдамаків,
IMG_1211.jpg

Баяніста і його слухачів зі строфою з Шевченкового твору «І мертвим, і живим...»
IMG_1212.jpg

Трохи далі стоїть скульптура «Юність» у вигляді оголеної дівчини з ланню.
IMG_1213.jpg IMG_1231.jpg

Основна, впорядкована частина парку є лише на Князівському острові. Більша ж частина парку знаходиться на південному березі Росі і виглядає більш «дико». Цьому сприяє і складніший рельєф, то тут то там з-під землі вистромляються гранітні скелі.
IMG_1216.jpg

Інколи, щоб пройти далі, треба проходити вузькі перешийки між скелею і рікою
IMG_1217.jpg

Хоча старий благоустрій і тут зберігся, як-то місточки через струмочки.
IMG_1226.jpg

Чи видовбані в породі сходи.
IMG_1229.jpg

По цій стежці активно ходять і їздять на велосипедах. Зокрема багато хто прямує до Русалчиного джерела, популярного серед місцевих забору питної води. І я собі у пляшку набрав.
IMG_1224.jpg IMG_1222.jpg

Щодо Росі, то саме тут вона напрочуд широка, тиха і спокійна, через що місцями вкрита ряскою та іншими водоростями.
IMG_1218.jpg

IMG_1221.jpg

Також тут збереглась алея старих високих хвойних дерев, які були посаджені можливо ще при Понятовському, а може вже й при Лопухіних.
IMG_1227.jpg IMG_1228.jpg

Парк закінчився, то ж я розвернувся і попрямував назад до палацу, в якому я відвідав експозицію музею Корсунь-Шевченківська битва, про який буде детальніше розповідь у наступному пості.
IMG_1230.jpg