?

Log in

No account? Create an account
lamp
닝겐 nin_gen
Previous Entry Share Next Entry
Великі Сорочинці
Після відвідин Диканьки наступний пункт “Гоголівського шляху” — село Великі Сорочинці Миргородського району, одне з найвідоміших сіл в Україні. Відоме воно в першу чергу як місце проведення Сорочинського ярмарку, який уславив у однойменній повісті Микола Гоголь, який народився у цьому селі. Окрім Гоголя відомими уродженцями Великих Сорочинців є гетьман Лівобережної України Данило Апостол та український поет і перекладач Володимир Самійленко. Також в історію село ввійшло найбільшим повстанням в Україні під час революційних подій 1905-1907 років, яке завершилось так званою Сорочинською трагедією — каральною акцією донських козаків, направлених урядом на придушення постання.
Ну і звісно Сорочинці відомі своїми пам’ятками архітектури: Спасо-Преображенською церквою, яскравим зразком українського бароко та кам’яницею Чарниша, рідкісною пам’яткою цивільної архітектури першої половини XVIII ст., під якою збереглися доступні для огляду підземними ходи.




До Великих Сорочинців можна дістатися з Полтави з автостанції №1 автобусом Полтава–Гадяч, або з автостанції №3 автобусом Полтава–Миргород. Відпочиваючим на курортах Миргорода без проблем можна доїхати автобусами, що ходять у східному напрямку, більшість з яких обов’язково зупиняються на Великосорочинській автостанції.

Біля автостанції розташовується водонапірна башта на потужній круглій основі.
IMG_0018.jpg

В ста метрах від автостанції біля розвилки знаходиться пам’ятник найвідомішому уродженцю села Миколі Васильовичу Гоголю. Монумент роботи Іллі Ґінцбурґа було встановлено до 100-річчя письменника у 1909 році, тож підпис має в собі ознаки дореволюційної орфографії російської мови.
IMG_0017.jpg IMG_9932.jpg

Простесенький, але приємний на вигляд сільський клуб.
IMG_9933.jpg

Постамент від пам’ятника Леніну, який колись виглядав отак.
IMG_0014.jpg

Братська могила радянських воїнів, загиблих у часи Другої Світової війни.
IMG_9935.jpg

IMG_9936.jpg

Миргородський районний історико-краєзнавчий музей у звичайній будівлі з цікавими різни́ми лиштвами і ґанком.
IMG_9937.jpg

Ліквідаторам наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
IMG_9938.jpg

Погруддя українському поету Володимиру Івановичу Самійленку, уродженцю Великих Сорочинців.
IMG_9939.jpg

Літературно-меморіальний музей Миколи Гоголя у відтвореному будинку, де він народився. Відвідувати його не планував, тому спершу пройшов повз. Погруддя письменника встановлено у 1952 році.


Далі якась незрозуміла стара невеличка споруда на території колишнього санаторію. На зворотному шляху я її ще огляну.
IMG_9942.jpg

Серед відомих уродженців села є не тільки літератори, але й державні діячі, такі як гетьман Лівобережної України Данило Апостол. Погруддя роботи М. Цися і В. Чопенка було відкрито у 2006 році за участі президента В. Ющенка. На постаменті зображено герб роду Апостолів, поряд — скульптурні зображення козацьких атрибутів: кобзи, шаблі, фляги та порохівниці.
IMG_9944.jpg

Пам’ятник встановлено навпроти Преображенської церкви, де гетьман був похований, як і решта представників роду Апостолів.
IMG_9955.jpg

Преображенська церква являє собою один з найкращих зразків стилю українського бароко, часів свого розквіту. Її було зведено у 1723-1732 роках. Первісно була дев’ятидільна і дев’ятибанна, але після пожежі 1800 року, 4 бані було знято, тож лишилось 5 бань.
IMG_9947.jpg

У 1809 році тут хрестили новонародженого Миколу Гоголя. У 1867 році поряд із храмом збудували дерев’яну дзвіницю. В 1937 році церкву закрили, у 1941 році за німецької влади — відкрили, у 1960 році — знову закрили, і лише 1992 році повернули віруючим.
IMG_9953.jpg

Всередину собору не вдалося потрапити, хоча я теоретично я це міг зробити, якби почекав вечірньої служби, але тоді не встиг би на автобус до Миргорода. Хоч інтер’єр храму без розписів, зате зберігся бароковий іконостас XVIII століття.
IMG_9954.jpg

Навпроти собору — ось такий мили парканчик якогось дендрарію (не знаю насправді що там).
IMG_9957.jpg

Повертаючись назад у центр села все-таки вирішив оглянути детальніше цю невеличку, але цікаву споруду.
IMG_9960.jpg

Як виявилось ця пам’ятка є досить цінною й унікальною, адже це вкрай рідкісний зразок цивільної споруди першої половини XVIII ст., яких на всьому Лівобережжі можна порахувати на пальцях однієї руки.
IMG_9961.jpg

Будиночок насправді виявився входом у підземелля, судячи з усього нещодавно очищеного від усілякого сміття. Спустившись вниз одразу відчув приємну прохолоду, яка дала трохи відпочити від вуличної спеки.
IMG_9979.jpg

Можна припустити, що ці ходи залишились ще від Краснопільської фортеці, яка знаходилась на березі річки Псел.
IMG_9977.jpg

Ходи ці поєднувались і з Преображенською церквою, в підземних криптах якої були поховані представники роду Апостолів.
IMG_9963.jpg

З часом вони втратили будь-яке оборонне значення. Ходи були укріплені цеглою і використовувались власниками, як продуктовий чи винний льох.
IMG_9965.jpg

Деякі хідники засипані і невідомо куди далі вони простягаються.
IMG_9974.jpg

Люкарна для освітлення.
IMG_9975.jpg

Вентиляція підземних ходів.
IMG_9982.jpg

На території над цими ходами колись знаходилась садиба, що належала козацькій старшинській родини Чарнишів. В радянські часи тут розташувався санаторій (?).
IMG_9980.jpg

Від імені колишнього власника пам’ятку і літературі називають кам’яницею Чарниша. Судячи з усього її лише нещодавно почали реставрувати, плаский дах замінили на двохскатний з черепицею, щілини позамазували розчином і піною. А в нових постах про Сорочинці, що почали публікувати у вересні я побачив, що кам’яницю ще й повністю побілили.
IMG_9983.jpg

Насамкінець вирішено до приїзду маршрутки оглянути ще й музей Гоголя, якщо вже приїхав на його батьківщину.
IMG_0011.jpg

На музейному подвір’ї ще один льох. Чи не пов’язаний від підземним ходом із кам’яницею Чарниша?


Табличка на музеї та ще одне погруддя письменника всередині музею.
IMG_9987.jpg IMG_0010.jpg

Картини “Гоголь під час створення «Мертвих душ»” і “Гоголь спалює другий том «Мертвих душ»”.
IMG_0009.jpg IMG_0007.jpg

Картини з епізодами життя. На верхній картині зображено Ніжинський ліцей Безбородька, де вчився юний Микола.
IMG_0006.jpg

Гіпсова скульптура “Смерть Тараса Бульби” та дерев’яний вітряк.
IMG_0002.jpg

Копія картини Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султанові”. Козак у червоному жупані — Тарас Бульба.
IMG_0001.jpg

Дерев’яні вироби місцевих народних майстрів із зображенням Гоголя та його творів.
IMG_0008.jpg

Фотографії пам’ятників Гоголю. Я бачив декілька: у Києві, Ніжині, Полтаві, Харкові, Дніпрі, Миргороді, Яготині і тут дві штуки.
IMG_9997.jpg IMG_9998.jpg

Як і очікувалось, експозиція, присвячена самому Гоголю дуже бідненька і малопрезентабельна: кілька картин і кілька скульптур. Решта експонатів представляють собою поробки народних майстрів, на які особливо нема що дивитися.

Врешті, я витратив на огляд села разом із музеєм близько години. В принципі замість походу до музею варто було відвадити місце проведення Сорочинської ярмарки, пошукати пам’ятник Сорочинській трагедії і старий будинок учительської семінарії, де нині школа-інтернат, але без карти це було важко зробити.