?

Log in

No account? Create an account
lamp
닝겐 nin_gen
Previous Entry Share Next Entry
Чугуїв
Харківська область багата на різноманітні пам’ятки: палацові комплекси, церкви, вокзали, меморіали та ін. Однак міст, які би могли похвалитися комплексною старовинною забудовою, дуже мало, на відміну від, наприклад, сусідньої Сумської області. Складається враження, що багатий на пам’ятки Харків всмоктав у себе все найцікавіше з довколишніх міст і мало що залишив. Тим не менш, такі міста на Харківщині все ж є: в першу чергу це Чугуїв, яке історично мало деякі унікальні особливості: за однією перші спроби заснувати місто здійснили у XVI ст. білгородські воєводи, але постійне поселення було створене запорізькими козаками на чолі з Я. Остряницею у 1638 р., у першій половині ХІХ ст. за часів Аракчеєвщини було центром військових поселень Слобідсько-Української губернії, у 1927-1940 роках був російським національним районом у складі Харківської області УРСР. За національно-мовним складом Чугуїв за переписом 1897 року був на 86% російськомовним, тобто був єдиним містом на всю Харківську губернію, окрім губернського центру, де українці становили меншість і понині Чугуїв є переважно російськомовним містом. Також із містом пов’язане ім’я одного з найвидатніших художників-реалістів свого часу — Іллі Юхимовича Рєпіна, який тут народився, жив і неодноразово відвідував Чугуїв аж до Першої світової війни. На честь Рєпіна тут названо вулицю, музей, школу, встановлено пам’ятник і меморіальні дошки. Безумовно, він є яскравим зразком Genius Loci, чиє ім’я спливатиме по ходу огляду міста неодноразово.

IMG_3370.jpgIMG_3363.jpg
IMG_3251.jpgIMG_3409.jpg

Нині Чугуїв є районним центром Харківської області з тридцятитисячним населенням. Від обласного центру він знаходиться на відстані 20 км і зв’язаний з ним як залізницею так і автотрасою міжнародного значення M-03, тому дістатися сюди з Харкова не представляє проблем. Найзручніше це зробити з автостанції №6, яка знаходиться біля залізничної платформи Лосєве-ІІ та станції метро «Індустріальна». З автостанції регулярно ходить приміський автобус № 472, який проїжджає Рогань та Кам’яну Яругу.

Автобус прибуває на велику коробчату автостанцію, частину площ якої традиційно займає магазин меблів.
IMG_3401.jpg

В 150 метрах на північ від автостанції розташовується Музейна вулиця, названа так, бо тут знаходиться музей художника Іллі Рєпіна.
Початок вулиці від Харківської траси акцентує багатоповерхівка з портретом видатного художника. Як на мене дуже вдала ідея для муралів, не просто абстрактне зображення, а цілий монументальний живопис. В Києві можу загадати аналогічні з портретами Грушевського і Скоропадського.
IMG_3399.jpg

Навпроти один з небагатьох вцілілих старовинних будиночків зламу ХІХ-ХХ ст.
IMG_3398.jpg

Ось ця хата на три вікна і є музеєм-садибою видатного художника. Сама споруда 1824 року є рідкісним вцілілим зразком житлового будинку для військових поселян.
IMG_3391.jpg

IMG_3395.jpg

Пам’ятний камінь сповіщає, що в цій садибі у 1876-1877 роках жив і працював Ілля Юхимович. В музей я вирішив не заходити, бо не надто люблю меморіальні музеї, де переважно зібрані предмети побуту тих часів, кілька фотографій і листів і, може, пару картин.
IMG_3393.jpg

Далі я попрямував не по Музейній вулиці, що було б логічно, а трохи пройшовся далі по Харківській трасі вздовж масиву багатоповерхівок до вулиці Івана Кожедуба. На будинку №19 встановлено анотаційну дошку цьому видатному льотчику, тричі героєві Радянського Союзу, почесному громадянину Чугуєва, який у 1941 році закінчив місцеве льотне училище.
IMG_3385.jpg

На вулиці Кожедуба розташовано симпатичний будинок офіцерів, в яком нині знаходиться культурний центр «Імідж».
IMG_3379.jpg

А трохи далі отакий старий будинок невідомого призначення, в якому зараз магазин сантехнічної фурнітури.
IMG_3375.jpg

Далі вулиця Кожедуба розвертається і піднімається вгору до кінця Музейної вулиці, на якій, окрім музею Рєпіна є кілька цікавих будинків, таких як будинок бригадного командира першої половини ХІХ ст. Будинок нині закинутий і не використовується, тому фасад закрили банером.
IMG_3371.jpg

Поряд – будівля торгових рядів, рідкісна пам’ятка громадського призначення першої половини ХІХ ст. До наших часів збереглося дуже мало торгових рядів, особливо на Лівобережжі: можна згадати в першу чергу ряди в Новгород-Сіверську, Ніжині та в Лебедині.
IMG_3370.jpg

Характерна деталь для такого типу будівлі: відкрита галерея з арочними проходами між колонами.
IMG_3327.jpg

Торгові ряди збудовані у 1835 році. Нині тут розміщується комісійний магазин.
IMG_3325.jpg

Асортимент магазини виявився дуже цікавим: старі холодильники, духовки, керосинки, нові пароварки та інші предмети побуту.
IMG_3324.jpg

Ще більше здивували картини з Леніном, балалайка та гучномовець.
IMG_3323.jpg

Сама будівля, очевидно, давно не знала ремонту.
IMG_3318.jpg IMG_3319.jpg

Ряди виходять на головну площу міста, яка носила в різні часи назву Двірцевої, Соборної та Леніна.
Соборною вона зветься й нині від головного чугуївського храму – Свято-Покровського собору, який будувався поетапно з 1826 по 1872 роки. Автором проекту можливо був архітектор В. Стасов.
IMG_3330.jpg

Впритул до собору стояла дзвіниця з шатровим верхом, яка не збереглася. Сам собор значно постраждав як у 1930-х та й під час війни, був позбавлений як дзвіниці так і бані. З 1984 по 2010 роки тут знаходилася художня галерея «Лауреати премії ім. І. Ю. Рєпіна». Нині храм діючий, але всередині реставрація ще не завершена.
IMG_3332.jpg

Коли площа носила ім’я Леніна тут стояв і монумент Вождю світового пролетаріату, який простояв тут до 12 квітня 2016 року.
IMG_3334.jpg

Зі східного боку площі відкривається чудовий краєвид на долину Сіверського Дінця. На початку жовтня деякі дерева вже вкрилися золотавим листям, а деякі ще зеленіють.
IMG_3336.jpg

Двірцевою площа ж називалась на честь так званого Путѣвого дворца, який звісно ж палацом ніяким не був, а звичайнісіньким будиночком із кількома приміщеннями, що призначались для тимчасового перебування осіб вищого керівництва, в тому числі і імператора, що навідувались до Чугуєва з інспекціями. З 1820 року тут побували імператори Олександр І, Микола І та Олександр ІІ. Останній зустрічався тут із полоненим імамом Шамілем, якого етапували до Києва. Нині тут розміщено музей і виставкова зала.
IMG_3342.jpg

З ґанку двірця вже добре проглядається східне крило колишнього штабу військових поселень, найцікавішої пам’ятки Чугуєва.
IMG_3344.jpg

Пам’ятка безумовно унікальна для України. По-перше, це дуже велика будівля як для провінційного містечка так і для як для першої половини ХІХ ст. взагалі. В ті часи навіть у губернському Харкові адміністративні будівлі були невеликими спорудами.
По-друге, саме явище військових поселень було досить унікальним і саме Чугуєві було відведено місце бути їхнім центром, відповідно центр управління мав бути значним.
IMG_3350.jpg IMG_3354.jpg

Сам штаб був збудований у 1825-1831 роках для розміщення дивізійного корпусного і окружного штабів військових поселень Слобідсько-Української (потім Харківської) губернії. Тут же розміщувався і корпус військових топографів, де в 1857 р навчався 13-річний Ілля Рєпін. Після ліквідації військових поселень будівлю пристосували для військового училища, яке у різні часи іменувалося як школа червоних старшин, суворовське училище, школа молодшого льотного офіцерського складу та навчальний центр прикордонних військ.IMG_3347.jpg

На даний час будівля частково відреставровано, в ньому відкрита художня галерея, яку перенесли з Покровського собору. Вона займає кілька залів центрального корпусу. Всередині фотографувати заборонено, але, чесно кажучи, особливо цікавого там нічого немає. Більшість картин і скульптурних виробів створено більш сучасними художниками і не представляють чогось унікального. Єдине, що запам’яталось так це експозиція «Жінка і війна.»
IMG_3352.jpg

На території штабу розміщуються ще кілька старовинних будинків. Будинок полкового командира, збудований у 1833 році. В одному нині знаходиться міський суд.
IMG_3358.jpg

В надвірній будівлі знаходиться архів.
IMG_3359.jpg

Розписи на корпусі штабу з лозунгом «Мирне життя у надійних руках!» у стилі народного наїву.
IMG_3367.jpg IMG_3360.jpg

А також більш пізня будівля невідомого призначення.
IMG_3366.jpg

Внутрішнє подвір’я штабу. Видно, що реставрувати тут треба ще дуже довго. До того ж не зовсім зрозуміло, навіщо було передавати невеличкому музеєві таку велику споруду, яка набагато краще підходила для розміщення військового навчального закладу.
IMG_3363.jpg

Після огляду комплексу штабу військових поселень, я повернувся до Музейної вулиці та торгових рядів, які торцем виходять на Гвардійську вулицю, на якій розташовано більшість будівель військового поселення першої половини ХІХ ст.
IMG_3317.jpg

В будинку під номером 1 знаходилось офіцерське зібрання 10-го гусарського Інґерманландського полку, розквартированого в Чугуєві у 1875-1914 роках.

IMG_3313.jpg

Поруч розташовується колишня казарма, яка нині очевидно закинута.
IMG_3310.jpg

Типовий будинок, збудований у 1847 році, розрахований на дві офіцерські сім’ї.
IMG_3308.jpg

Триповерхова сталінка середини 1950-х років, яка фрагментально вкрилася утепленням. Також незрозумілі вставки на другому поверсі, які призначались чи то для балконів чи ще для чогось?
IMG_3309.jpg

Старий військовий будинок?
IMG_3307.jpg

Краєзнавчий музей, що розташовується також у колишньому офіцерському будиночку.
IMG_3306.jpg

Житловий будинок для двох офіцерських родин, збудований у 1845 році.
IMG_3305.jpg

Будинок має високий цокольний поверх, а вхід влаштовано з ґанком нижче рівня землі.
IMG_3301.jpg

Ескадронний будинок для проживання пожежної команди, збудований у 1826 році.
IMG_3294.jpg

Таблички з інформацією про пам’ятку українською і англійською мовами встановлено за сприяння Євросоюзу та ALDA. Вони не мають функції пам’яткоохоронної таблиці і є суто інформативними.
IMG_3295.jpg

На перехресті Гвардійської зі Старомикільською вулицею розташовано два сквери. З одного боку – сквер Закоханих характерними прикрасами.
IMG_3297.jpg

З іншого – сквер Рєпіна, в центрі якого встановлено бронзову погруддя художника на лабрадоритовому циліндричному постаменті. Пам’ятник роботи М. Манізера відкрито у 1956 році.
IMG_3285.jpg

Одразу за пам’ятником – братська могила борців за владу Рад.
IMG_3288.jpg

Районний будинок культури. Збудований наприкінці 50-х чи початку 60-х років. Первісний проект, очевидно, передбачав більший розмах і монументальність, але реалізована споруда вже була повністю позбавлена будь яких декоративних прикрас, а замість портика з колонами – звичайні пілястри.
IMG_3290.jpg

Житловий будинок для непоселених унтер-офіцерів, до яких належали сержанти, капрали, вахмістри та ін.
IMG_3282.jpg

Центр соціальної активності.
IMG_3279.jpg

Школа №1 ім. Рєпіна в процесі ремонту. Збудована в середині 1930-х років за типовим проектом.
IMG_3276.jpg

Старі будинки на вулиці Леонова. У жовтій знаходиться кафе «Старе місто».
IMG_3278.jpg

А в рожевій – комунальне підприємство «Чугуївський комунальний комплекс».
IMG_3277.jpg

Повертаюся до скверів на Старомикільскій вулиці, на якій знаходяться головні адміністративні органи міста та декілька старих будинків.
На цьому модерновому офісному магазині збереглася реклама популярних мобільних операторів до їхнього редизайну.
IMG_3274.jpg

Чугуївська міська рада 1980-х років.
IMG_3271.jpg

Симпатичний модерновий двоповерховий будинок, в якому зараз розміщено бібліотеку, не вдалося сфотографувати повністю через дерева, тому лише подаю фрагменти.
IMG_3268.jpg IMG_3269.jpg

Звичайна п’ятиповерхівка-брежнєвка, однак прикрашена силуетами селянина з молотом й селянки з серпом.
IMG_3264.jpg

Районна рада в монументальній сталінці та з характерними блакитними ялинками.
IMG_3265.jpg

Міська друкарня на розі Старомикільскої та бульвару космонавта Комарова.
IMG_3263.jpg

Посеред бульвару Комарова знаходиться широка алея-сквер з пам’ятниками на честь різних подій.
Дзвін в пам’ять про трагедію на ЧАЕС і подвиг ліквідаторів аварії.
IMG_3262.jpg

Фонтан у жовтні вже не працював тому його закрили шатровою кришкою у вигляді олівця.
IMG_3260.jpg

Пам’ятник воїнам-чугуївцям, що загинули в Афганістані в 1979-1989 роках.
IMG_3259.jpg

Найбільший меморіал – на честь загиблих воїнів, що визволяли Чугуїв від нацистської окупації.
IMG_3257.jpg

IMG_3256.jpg

Алея-сквер біля меморіалу продовжується перпендикулярно вже по іншому бульвару космонавта Леонова, який перетинається з Харківською вулицею. Тут же встановлено стенд з назвою скверу та орденом Перемоги.
IMG_3254.jpg

На Харківській вулиці зберігся ще один релікт часів військового поселення – ескадронна школа, збудована у 1826 році. Тут з 1873 по 1918 роки працювала міська дума, а з 1952 року – будинок піонерів, а з 1992 – будинок дитячої та юнацької творчості.
IMG_3251.jpg

Біля будинку стоїть стенд з детальною історією цієї пам'ятки.
IMG_3406.jpg

Якась стара будівля одразу за будинком дитячої творчості.
IMG_3403.jpg

Останнім пунктом для огляду стала станція «Чугуїв», яка знаходиться у двох кілометрах на південь від центру міста. Громадський транспорт до неї не ходить, тому довелося пройтися пішки по Харківській вулиці до різкого повороту, що веде вниз. Задля скорочення шляху для пішоходів зробили бетонні сходи без перил і східцями, які осипалися, через що по ним небезпечно ходити.
IMG_3422.jpg

Залізничний вокзал станції «Чугуїв» виявився монументальним зразком вокзальної архітектури повоєнного десятиріччя.
IMG_3409.jpg

На фасаді вокзалу зазначено, що Чугуїв – батьківщина Рєпіна та зображено палітру.
IMG_3411.jpg IMG_3413.jpg

Вид із боку колій.
IMG_3414.jpg

Сама станція і вокзал виявились абсолютно порожніми, якщо не рахувати працівників кас. Це пояснюється тим, що електрички ходять нині рідко, бо держава не виплачує Укрзалізниці компенсацію за безкоштовне перевезення пільговиків. До того ж більшості містян набагато зручніше їздити до Харкова та інших населених пунктів маршрутками з автовокзалу, що у центрі міста, аніж діставатися окраїни міста.
IMG_3420.jpg

Цікаво, що англійською назву станції написали через літеру G, а не через H, очевидно задля уникнення зайвих непристойних асоціацій.
IMG_3418.jpg

Напрямок у сторону Куп’янська-Вузлового. За коліями починається промзона з чотирьох заводів, звідкіля доносився різкий сморід.
IMG_3421.jpg

Зі станції можна спокійно доїхати до Харкова, але, чекати електричку півтори години я не захотів, тому повернувся до автовокзалу і вже на мене чекав автобус до обласного центру.

"Незрозуміла констркція у вигляді олівця" то кришка для фонтану.

А те що харківська залізниця чомусь "південна" говорить про кацапський поділ УЗ - для москви вона дійсно є "південна".... Ще один доказ "незалежності" України....

О, дякую, тепер зрозуміло. В жовтні фонтан певно вже не працював, то ж вирішили прикрити.

Так. На зиму їх такими штуками закривають.

Чугуїв міг би стати турцентром як мінімум для харків'ян. До ладу його б привести.
Тут ще й свого часу Маннергейм з Шамілем зупинялися.

Про Шаміля чув, про Маннергейма ні; певно треба було зайти до музею у шляховому палаці.