lamp
닝겐 nin_gen
Previous Entry Share Next Entry
Озерне та ставка Гіммлера в Гуйві
У 1930-х роках в кількох кілометрах на південь від Житомира почали будувати військові містечка: одне біля села Гуйва, а друге при військовому аеродромі «Скоморохи». Тоді ж містечка були забудовані типовими ДОСами (будинками для офіцерського складу) та отримали два великих будинки офіцерів за типовим проектом архітектора Йосипа Каракіса. Під час Другої світової війни біля Гуйви було влаштовано ставку рейхсфюрера ϟϟ Генріха Гіммлера «Геґевальд». Будівлі штабу та бункер вціліли до нашого часу, на відміну від будинку офіцерів, який розібрали після війни. У 1950-х роках селище при військовому аеродромі було названо Озерним та збудовано великий військовий аеродром для базування дальньої авіації, що несла ядерні заряди. У 1970-х роках між Гуйвою та Озерним було збудовано нове селище міського типу Нововгуйвинське при бронетанковому заводі (нині ремонтно-механічний завод). У зв’язку зі скороченням військових потужностей в незалежній Україні нині більшість населення цих селищ працевлаштовано в Житомирі.

IMG_1813.jpgIMG_1827.jpg
IMG_1834.jpg

Через всі три селища з Житомира активно курсують приміські автобуси №115, які їдуть від автостанції №2 на Житньому ринку до Озернянського будинку офіцерів, тому проблем аби дістатися вищеназваних пунктів не виникатиме. Врешті, навіть пішки три кілометри можна пройти від Житомира до Гуйви.

Першим об’єктом для огляду було обрано селище Озерне. Як вже сказано, кінцева зупинка автобусу №115 знаходиться біля будинку офіцерів, збудованого за типовим проектом архітектора Йосипа Каракіса у 1936 році. Такий же було збудовано у Новограді-Волинському та сусідній Гуйві, який не вцілів.
В той день перед будинком офіцерів встановили сцену, тому гарно сфотографувати фасад не зміг.
IMG_1807.jpg

Але з одного фрагмента можна скласти про нього уявлення, адже якогось акцентованого парадного входу немає і весь фасад вигадає ось так.
IMG_1811.jpg

Всередину я не потрапив, оскільки туди-сюди ходили люди, в тому числі й у військовій формі. Але, щоби скласти уявлення про нього достатньо оглянути будинок офіцерів у Новограді-Волинському.
IMG_1813.jpg

Навпроти – бетонна скульптура реактивний літак-ракетносець, що базувались свого часу в Озерному.
IMG_1809.jpg

Повоєнні двоповерхівки, для військових.
IMG_1814.jpg

Можливо будувались руками німецьких військовополонених.
IMG_1817.jpg

За ними п’ятиповерхівка, збудована десь наприкінці 80-х – на початку 90-х років з написом «70 лет СССР».
До свого ювілею Радянський Союз не дожив один рік.
IMG_1815.jpg

Основна забудова в центрі селища це будинки офіцерського складу, або скорочено ДОСи.
IMG_1818.jpg

Збудовані у другій половині 1930-х років.
IMG_1819.jpg

Схожі ДОСи можна побачити в таких же містечках при військових аеродромах на півночі Василькова та в селищі Гайок на заході Білої Церкви.
IMG_1822.jpg

Озернянська гімназія, збудована в середині 1930-х років. Можливо, найстаріша будівля селища.
IMG_1824.jpg

Характерний для архітектури тих років напівкруглий виступ.
IMG_1827.jpg

Меморіальна дошка на честь миротворця Володимира Гнатюка, що загинув у 2015 році на Донбасі.
IMG_1826.jpg

Надзвуковий ракетоносець Ту-22К, встановлений на постамент на Алеї Слави Героям-авіаторам.
IMG_1830.jpg

Біля літачка знову сів в автобус і проїхав через селище Новогуйвинське, яке було збудовано у 1970-х роках при бронетанковому заводі. Там я не виходив, адже нічого цікавого, окрім танка на постаменті тут нема. Тому я доїхав до траси Житомир–Бердичів і вийшов біля Гуйви. Саме селище я не оглядав, хоча там і збереглося кілька ДОСів 1930-х років. Натомість я одразу ж попрямував до найцікавішої пам’ятки в цьому районі – ставки рейхсфюрера ϟϟ Генріха Гіммлера «Геґевальд».

Перший об’єкт на шляху – меморіал загиблим у часи Другої світової війни.
IMG_1831.jpg

Врешті стежка виводить до будинку, збудованому ще для офіцерів в 1930-х роках. В роки війни тут розміщувалось штаб військового керівництва Вермахту.
IMG_1845.jpg

На випадок бомбардувань у ставці облаштували наземний бункер. В ньому була маленька кімната, але товщина стін сягала трьох метрів, до того прикривав півметровий шар гуми.
IMG_1834.jpg

Маленький вхід посічений кулями. На жаль двері були наглухо закриті.
IMG_1835.jpg

З трьох боків влаштовано отвори для вентиляції.
IMG_1836.jpg

Нові власники бункеру примудрилися влаштувати нові двері та провести електрику.
IMG_1841.jpg

З іншого боку завалений будівельним сміттям. Взагалі, бункер являє собою рідкісний зразок архітектори часів Третього Рейху на території України. Його навряд чи будуть зносити чи висаджувати в повітря, як це було зі ставкою Гітлера «Вервольф» у Стрижавці, яка так само знаходилась поблизу траси Житомир–Вінниця.
IMG_1843.jpg

Сам будинок, де зупинявся Гіммлер вже обріс новими добудовами з силікатної цегли.
IMG_1837.jpg

IMG_1840.jpg

А ще тут зберігся гідрант з німецькими написами.
IMG_1839.jpg

Повернувся до зупинки, яка прикрашена ось такими мозаїками. Невдовзі під’їхав автобус, що відвіз мене до Житомира.
IMG_1846.jpg

?

Log in

No account? Create an account