?

Log in

No account? Create an account
lamp
닝겐 nin_gen
Previous Entry Share Next Entry
Ставище
Ставище – районний центр Київської області, селище з населенням 7 тисяч осіб. Назву свою отримало згідно легенди від кількості спустошених ставів, або ставищ, яких на 20 верст простягалося близько ста.
Історія селища досить типова для більшості населених пунктів правобережної Київщини. Не буду все переповідати, краще про неї прочитати на Вікіпедії.

IMG_8711.jpgIMG_8647.jpg
IMG_8717.jpgIMG_8720.jpg

Взагалі саме селище мало цікаве, а враховуючи віддаленість від Києва, я довго вагався щодо поїздки туди. Ускладнювалося усе ще й тим, що прямих маршруту Київ–Ставище не існує як такого, треба користуватися тими маршрутами які проходять через селище – на Лисянку, Звенигородку й Ватутіне. Альтернативи як такої немає, бо залізниці і близько нема. Єдиний варіант це їхати по Одеські трасі до повороту на Ставище, а там вже ловити попутки. Все-таки одного разу я таки від’їхав з автостанції "Південна" маршруткою, що йде на Звенигородку і заплативши 80 гривень за пару годин доїхав до Ставища, де погуляв години зо три.

В’їздний знак.
IMG_8744.jpg

Абсолютна більшість більш-менш цікавих об’єктів знаходиться вздовж центральної вулиці, яка носить ім’я уродженця Ставища, Героя України Сергія Цимбала, а донедавна називалась Радянською. Тому і фактично всі фотографії відносяться саме до цієї вулиці, якщо не зазначено інакше.

При в’їзді до селища кілька пам’ятних знаків: працівникам підприємств, що брали участь в ліквідації аварії на ЧАЕС в 1986 році.


А також встановлені на постаменти зразки старої техніки як-от вантажівка біля АТП.
IMG_8743.jpg

Трактор “Універсал”, на якому працював ветеран колгоспного руху Олександр Смолич. Встановлений у 1968 р.
IMG_8642.jpg

Ремонтно-транспортне підприємство 1950-х років.
IMG_8644.jpg

Типова автостанція. Оскільки селище знаходиться в стороні від траси Київ-Одеса, то ж і проходящих автобусів тут мало, переважно ті, що йдуть на Лисянку, Звенигородку й Ватутіне. Напрямків також мало, в основному по району.
IMG_8645.jpg

Житлова забудова на 95% складається з приватних будинків. Однак зустрічаються і кілька багатоповерхівок, збудовані десь в останні роки радянської влади.
IMG_8741.jpg

IMG_8725.jpg

Єдина, дійсно цікава пам’ятка на все селище це колишня земська лікарня, нині Центральна районна лікарня. Збудована вона була у 1911–1923 роках. Гроші на будівництво виділила графиня Браницька, яка володіла тутешніми землями.
IMG_8647.jpg

Центральний вхід-еркер вінчає купол із люкарнами.
IMG_8648.jpg IMG_8649.jpg

Вид знадвору.
IMG_8740.jpg

За лікарнею збереглися надгробки старого католицького цвинтаря.
IMG_8736.jpg

Судячи з прізвищ, поляків у Ставищі було багатенько.
IMG_8733.jpg

Сам цвинтар порослий і занедбаний, але все одно виглядає набагато цікавіше за сусідній православний.
IMG_8737.jpg

Ще одна історична будівля, в якій знаходиться центр обслуговування платників податків і фіскальна служба.
IMG_8651.jpg

Районний суд.
IMG_8653.jpg

На будівлі суду анотаційна дошка на честь генерал-полковника Андрія Кравченка, іменем якого названо вулицю.
IMG_8652.jpg

Якийсь старий будинок, який можливо залишився ще з ХІХ ст. Нині тут розміщено санітарно-епідеміологічну станцію.
IMG_8654.jpg

Біля селищної ради встановлено два пам’ятних знаки. Один на честь ставищенських козаків.
IMG_8657.jpg

Інший на честь ліквідаторів аварії на ЧАЕС.
IMG_8659.jpg

Сама селищна рада типового проекту стоїть в глибині кварталу, схована за ялинками.
IMG_8658.jpg

Центральний селищний парк є пам’яткою садово-паркового мистецтва обласного значення.
При вході в парк встановлено пам’ятний камінь на якому вказано, що парк закладений в 1785 році ботаніком Анджієвським (Детюком). Насправді дата невірна: цифри ті ж, але  порядок інший – 1857 і ботаніка звали Антон Лук’янович Анджейовський (Детюк це літературний псевдонім). Його запросив Олександр Браницький у своє помістя для закладення парку, яким Анджейовський і опікувався до 1868 року.
IMG_8661.jpg

В парку окрім пам’ятного каменя встановлено ще кілька пам’ятників.
Погруддя машинобудівника, інженер-конструктора Петра Андрійовича Шило, який народився у Cтавищі в 1918 році.
IMG_8665.jpg

Пам’ятний знак на честь воїнів-інтернаціоналістів, що загинули в Афганістані.
IMG_8666.jpg

На центральній алеї встановлено меморіал воїнам, загиблим під час Другої світової війни. Відкритий у 1968 р.
IMG_8667.jpg

За меморіалом дитячий майданчик і видніється будівля музею.
IMG_8671.jpg

Дитяча Фортечна вежа нагадує, що в XVII ст. в Ставищі існувала справжня бастіонна фортеця, яку брали в облогу у 1664 році.
IMG_8672.jpg

Постамент від пам’ятника Леніну, якого перемістили з площі перед селищною радою, де він і простояв до Ленінопаду 2014 року.
IMG_8673.jpg

Будівля селищного краєзнавчого музею. Це єдина споруда, яка вціліла від комплексу маєтку Браницьких, збудованого ще на початку ХІХ ст.
IMG_8674.jpg

Меморіальна дошка першому директору музею Василю Волошину.
IMG_8675.jpg

Старовинна водогінна вежа біля музею.
IMG_8676.jpg

Зазвичай я не ходжу у краєзнавчі музеї, оскільки там буває мало чого цікавого, але тут в мене було достатньо часу, то ж вирішив зайти.
IMG_8677.jpg

Музей виявився безлюдним: заходь, хто хочеш.
IMG_8680.jpg

Огляд почав не по хронологічному порядку, а з зали, що присвячена Великій Вітчизняній.
IMG_8681.jpg IMG_8685.jpg

IMG_8686.jpg

IMG_8682.jpg

Картини, на яких зображено старовинне місто Любомир, яке було на місці Ставища, маєток Браницьких та представників цього роду.
IMG_8687.jpg

Стенди, присвячені Тарасу Шевченку і польському живописцю Леону Вичулковському (1852-1936), який певний час жив у Ставищі.
IMG_8688.jpg

Картини сучасних художників.
IMG_8683.jpg

IMG_8684.jpg

IMG_8690.jpg

Пам’ятки Ставищ і Ставищенського району, частина яких вже не існує.
IMG_8691.jpg

Зала присвячена Героям Чорнобиля. Далі не став фотографувати. Тим паче, що після цього я таки наткнувся на двох музейних працівників, які мені провели екскурсію і розказали багато чого цікавого з історії Ставищ.
IMG_8692.jpg

На центральній розв’язці знаходяться колишній кінотеатр, збудований за типовим проектом.
IMG_8731.jpg

та будівля РАГСу, що впізнається за символом на фронтоні.
IMG_8713.jpg

Далі по центральній вулиці збереглося ще кілька старовинних будинків. Один пристосований під магазини.
IMG_8726.jpg

Інший – під інтернат юридичного ліцею ім. О. С. Паланського.
IMG_8728.jpg

Призначення цього будинку я так і не зміг визначити.
IMG_8714.jpg

Житловим він навряд чи був, тому можливо це була якась споруда технічного призначення?
IMG_8717.jpg

Червона двоповерхівка з цікавою цегельною кладкою цокольного поверху.
IMG_8720.jpg

Танк ИС-2. Встановлений на честь 6-ї танкової армії, яка була сформована на території Ставищенського району у січні 1944 р, потім у вересні 1944 р перетворена в 6-у гвардійську танкову армію. Встановлений у 1980 р.
IMG_8721.jpg

Танк стоїть на березі великого ставка, утвореного внаслідок загачення річки Гнилий Тікич.
IMG_8723.jpg

Дорога на село Розкішна, яка проходить між двома ставками.
IMG_8712.jpg

Ще один ставок, трохи вище по рівню за попередній. Взагалі ставків тут багато, від яких і отримала назву селище.
IMG_8694.jpg

Потрапляємо в село Розкішна, яке, якби не річка, фактично злилося б зі Ставищем. Населення села складає 3500 осіб.
IMG_8696.jpg

IMG_8698.jpg

Могила капітана Василя Завгороднього.
IMG_8699.jpg

Меморіал жителям села Розкішна, загиблим у роки Другої світової війни.
IMG_8700.jpg

Головна архітектурна пам’ятка села – земська школа.
IMG_8711.jpg

Вона збудована у 1896 році на кошти земства і графині Олександри Браницької.
IMG_8704.jpg

IMG_8705.jpg

Оригінальні інтер’єри частково вціліли.
IMG_8707.jpg IMG_8709.jpg

IMG_8708.jpg

IMG_8710.jpg

Після огляду школи повернувся до Ставищенської автостанції, з якої згідно розкладу відправлялася маршрутка на Київ.

Таке враження, що життя тут завмерло. Нічого не вказує на те, що на дворі другий десяток 21 століття добігає кінця

А яких ознак 21 століття чекати? Це звичайне селище міського типу без промисловості і подалі від транспортних артерій.
Звісно, що тут є сучасні супермаркети і нові будинки, але їх я не фотографував, бо мені цікава саме старовина.

>А яких ознак 21 століття чекати?

Ну там маглевів, башт Ціолковського, станцій гіперлупу, оцього всього, що по селах в західній Європі стоїть.

От про башти Ціолоковського не чув, почитав.

для мене ось це фото стало дуже промовистим - з 5 авто 5 радянських взірців, такого зараз не побачиш, навіть в селі

А, ну можливо. Я зазвичай на авто не звертаю уваги і не розбираюсь у них.

Якщо брати сумарно з Розкішним, селище таки цікаве, я б з'їздив якось. Ще у таких місцях особливо сильно відчувається контраст (наприклад, з тим же Києвом), який, здавалось би, зовсім поруч.

Додам 5 копійок, якщо ви не проти :)
1. Ускладнювалося усе ще й тим, що прямих маршруту Київ–Ставище не існує як такого
Прямі рейси з "південної" на Ставище таки існують :) Так як в районі немає приміських маршрутів в принципі, то всі міжміські рейси продовжені до якогось села, наприклад, рейс на 7.30 ранку з Києва називається Київ - Розумниця, тобто по факту Київ - Ставище - Розумниця.

2. РАГс - то колишня автостанція. Якщо оглянутися довкола, то стає зрозуміло, що ми знаходимось на колишній привокзальній площі.