lamp
닝겐 nin_gen
Previous Entry Share Next Entry
Фастів. Завод, місто і парки.
Безумовно поява залізниці вплинуло не лише на появу значного транспортного вузла, а й на розвиток промисловості, зокрема виникнення заводів, для функціонування яких важлива залізниця. Так, у Фастові ще у 1876 році виник великий завод по виробництву обладнання для цукрової, пивоварної та інших галузей харчової промисловості. В радянські часи, цей завод вже під назвою «Червоний Жовтень» почав спеціалізуватися на виготовленні обладнання з покриттям хімічностійкими емалями. Збудований завод фактично поруч зі станцією Фастів-1, але щоб підійти до його прохідної треба трохи пройтися вулицями.




Старі будівлі біля вокзалу


Цей судячи з дати на фронтоні збудований у 1928 році як житловий для сімей залізничників. Радянська держава в першу чергу будувала будинки саме для представників цієї професії, бо розуміла важливість залізниць у встановленні й утриманні своєї влади.




Школа №9 поруч, очевидно збудована тоді ж.


На вулиці Шевченка знайшлося аж два пам’ятники Кобзарю. Один, більш класичний, біля вищезгаданої школа №9, інший – молодому поетові – біля житлової багатоповерхівки №31.


На цьому ж будинку отаке графіті з Шевченком і козаком (Сірко? Палій?)


Через дорогу знаходиться єдина парадна сталінка міста, крила якої виходять на вулицю Шевченка і вулицю Брандта. Очевидно призначалася для проживання партійного керівництва міста та керівних кадрів заводу «Червоний Жовтень» та залізничної станції.


Якщо йти вулицею Брандта то можна вийти безпосередньо до самого заводу.

Ракети. Раніше на ньому також висів і ☭, але його декомунізували.


Довоєнні житлові будинки для працівників заводу.


Найцікавішим певно є конструктивістський корпус, збудований десь наприкінці 1920-х років.


Пентаграми на корпусі заводу.


Стенди з зображеннями продукції, що виробляло підприємство.


Алея трудової слави.


Покинута і розвалена хата, можливо ще ХІХ ст.


Повертаємось до вулиці Шевченка. Найбільший стадіон міста називається «Машинобудівник», що знову-таки пов’язує його з заводом. Також спортивному комплексу присвоєно ім’я відомого боксера Віталія Качановського, уродженця Фастова, чемпіона СРСР і Європи (1983), володар кубку світу. При цьому Качановський ще живий і мешкає в Москві.


Трибуни


Бігові доріжки на тлі багатоповерхової забудови.


Забудова вулиці Шевченка представляє собою переважно двоповерхові будинки 1950-х років.




Вулиця завершується на площі Перемоги, на якій знаходяться РАГС, БК та недобудована церква.


Міський палац культури цілком типовий, однак цікавими є мозаїки при вході


на теми війни і миру


та різних професій, пов’язаних із залізничним транспортом, адже Фастів – місто залізничників.






Сучасний арт та радянська мозаїка


Біля БК нещодавно встановлено пам’ятник фастівському полковнику Семену Палію, керівнику козацького повстання 1702-1704 рр.


Раніше планувалось відкрити пам’ятник спочатку біля Палієвої церкви на Заріччі, потім на майданчику біля будинку на Соборній, 51, але в результаті було чомусь вирішено встановити його саме біля БК.


Від БК йде провулок Шевченка, по якому можна вийти до управління агропромислового розвитку.


На виступаючому об’ємі мозаїка у вигляді снопа та ☭.


А також меморіальна дошка В’ячеславу Чорноволу, який перебував у Фастові з нагоди 75-ї річниці підписання Акту Злуки.


Вулицею капітана Строкова проходимо повз


недобудову


та молитовного дому.


Виходимо до ландшафтного парку «Молодіжний».
Біля занедбаного будинку дерев’яна скульптура з хрестом.


Парковий ставок


Пам’ятний знак військовим-прикордонникам.


Головним акцентом є меморіал загиблим в Афганській війні.


Складається з білої циліндричної каплички.


та пам’ятного каменю.


З пагорба відкривається чудовий краєвиди.






Повертаючись до міста виходимо на вулицю Суворова, яка плавно перетікає у вулицю Івана Ступака, на якій знаходиться один з небагатьох примітних дореволюційних будинків міста.


Раніше тут знаходився банк, а нині в ньому розташовується краєзнавчий музей (в якому я так і не побував).


Елементи модерну.


Вулиця Ступака закінчується на центральному майдані міста – Соборній площі, на якому знаходиться поштамт.


☭ на фронтоні поштамту.


Меморіал Небесній Сотні на місці поваленого пам'ятника Леніну. На задньому плані - міськрада.


Один з небагатьох дореволюційних будівель Фастова – корпус хлібокомбінату.




За ним, пройшовши по вулиці Мазепи можна вийти до головного парку міста, який носить ім’я Юрія Гагаріна.

Інформаційний стенд при вході.


Братська могила та пам’ятний знак.


Фонтан Лілія.


Старі паркові атракціони.












Портрет Гагаріна на стіні каси.


Пам’ятник Миколі Бенардосу, винахіднику електричного дугового зварювання, який прожив свої останні роки у Фастові.


Біля парку розташовано невеличке військове містечко, в якому збереглися довоєнні будинки на вулиці Палія




Там же нова церква «Світло Євангелії»


Багатоповерхівка на розі вулиць Мазепи і Палія.


Фастівська центральна районна лікарня. На фронтоні а також при вході встановлено зображено символ медицини – змію, що обвиває чашу.


Далі можна піти ще далі на південь до польского цвинтаря та селища станції Фастів-ІІ, про це буде окремий пост, але наступний буде про головні пам'ятки міста: костьол і дерев'яну церкву.

?

Log in